-
1 виявляти
= виявити1) ( показувати) to show, to manifest, to display, to make apparentвиявляти ініціативу — to show initiative, to take the initiative, to take the lead
виявляти нерішучість — to vacillate, to hesitate
2) ( розкривати) to reveal, to uncover, to bring to light3) (знаходити, установлювати) to discover, to detect, to find out; ( викривати) to expose, to unmask -
2 показувати
= показати1) to show (to); ( демонструвати) to display, to exhibit, to demonstrate; (виймати, розкладати) to set forth; (бути ознакою, вказувати на) to denote; ( виявляти) to reveal, to disclose, to evinceпоказувати по телебаченню — to show on television; to show on TV, to televise
показувати товари — to ( make a) display (of) тж.
показувати приклад — to set an example (for smb.), to serve as an example (to smb.)
показувати себе — to show oneself, to prove oneself; to put one's best foot forward
показувати своє значення — to impress ( to show) one's importance
показувати фокуси — to juggle, to conjure, to do conjuring tricks
як показано в/на — as illustrated in smth., as (is) shown in smth.; by smth., referring to smth.
На малюнку показано… — The figure (re)presents…
2) ( про прилад) to show, to indicate, to register, to read3) ( вказувати) to point (at, to)4) юр. ( давати показання) to testify, to depose, to give evidence (of); ( свідчити) to bear witness (to); ( під присягою) to swear5) (кого-небудь/що-небудь; виявляти) display, reveal; achieve ( деякий результат)
См. также в других словарях:
виявляти — я/ю, я/єш, недок., ви/явити, влю, виш; мн. ви/являть; док., перех. 1) Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). || Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами. •• Ви/явити… … Український тлумачний словник
обзиватися — а/юся, а/єшся, недок., обізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) до кого, рідко кому, на що і без додатка. Відповідати на звертання, поклик і т. ін.; відзиватися, відгукуватися. || Звертатися до кого небудь з розмовою, запитанням і т. ін. || Промовляти … Український тлумачний словник
признаватися — аю/ся, ає/шся, недок., призна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Говорити правду про себе. || у чому, діал. до чого. Розкривати якусь таємницю. || Говорити правду про що небудь. || Говорити що небудь відверто. 2) кому. Освідчуватися в коханні. 3)… … Український тлумачний словник
об'являтися — я/юся, я/єшся, недок., об яви/тися, об явлю/ся, об я/вишся; мн. об я/вляться; док., розм. 1) Виявляти себе, свою присутність, своє існування; відкриватися. || Подавати звістку, нагадувати чимось про себе. 2) Те саме, що з являтися 3). || заст.… … Український тлумачний словник
признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… … Український тлумачний словник
розкошувати — у/ю, у/єш, недок. Жити в достатку, розкошах. || Вести безтурботне, розгульне життя. || Відчувати задоволення, насолоду, втіху від чого небудь. || перен. Виявляти себе у всій красі, силі (про природу) … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… … Український тлумачний словник
шанувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. || також у спол. зі сл. повік, свято і т. ін. Цінячи когось, вшановувати. || чим і без додатка. Виконувати якісь церемоніальні дії,… … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник
